Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

Шевченкове слово, мудрість і віра нас надихають

9 березня, у Скольому, відбулись урочистості з нагоди вшанування 207-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, які організували і провели працівники відділу культури, туризму і промоції Сколівської міської ради.

Хоровий колектив Народного ансамблю пісні і танцю «Бойківщина» виконав «Реве та стогне Дніпр широкий». Ведуча Галина Волос наголошувала, що у важких умовах життя поет не побоявся виступити на прю з неправдою, бо розумів, що у «москалів» своя історія, а у нас – своя. І він постійно будив занімілі душі духовно приспаних земляків, в яких було насильно витіснено Бога. Тому й став пророком нашої історії.

Під пісню «Думи мої» відбулось покладання квітів до пам’ятника великому Кобзарю. На поклін до підніжжя Тараса із кошиками квітів прийшли Сколівський міський голова Микола Романишин, депутати, представники міської влади, працівники культури, освіти, підприємств, установ та організацій, ветерани, інтелігенція, гості міста.

Без імені Шевченка не можна уявити нашої літератури, художнього мистецтва, нашої національної гідності. Він кличе нас через віки до боротьби за вільну землю. Вірш «Розстріл кобзарів більшовиками» читала автор Оксана Коваль з смт Верхнє Синьовидне.

До слова запросили всечесних отців Віктора Коцеміру та Юрія Хамуляка, які відправили молитву за Україну. Отець Віктор у своїй духовній промові зазначив, що коли український народ був потоптаний у своїй гідності та правах, коли наші прадіди були рабами на своїй землі, тоді Шевченко звертався до всіх, кажучи: «Свою Україну любіть…». І воно дивним є для нас, бо ми сьогодні маємо свою державу, атрибути, закон, що захищає нашу мову, тобто все те, що мають інші країни, але ми не вміємо любити. А тоді нічого не було – ні війська, ні армії, ні держави, ні влади і Шевченко казав: «Свою Україну любіть…». В цьому є його геніальність і велич. Бо легко любити те, що є красиве, багате і процвітаюче, але важко любити те, що виглядає сумно.

І тому сьогодні ми дякуємо Богові за дар його життя, за те, що в такому короткому періоді свого земного життя, він немов би перебрав естафету від князів та гетьманів і передав її нащадкам, щоб не забували якого вони роду, до чого покликані, щоби вміли любити свою землю. Тому сьогодні, коли ми прийшли сповнити волю нашого великого Кобзаря і пом’янути його у сім’ї вольній, новій, пам’ятаймо, що ми не тільки вшановуємо гідність Тараса Григоровича, але й підкреслюємо свою людську гідність, як свідомих громадян своєї країни.

Ведуча проголошувала, що поет у своїх творах викриває і засуджує всю сутність Росії, її загарбницьку політику. Вірш «Гомоніла Україна» декламувала Вікторія Норичка. Всього 47 років прожив Тарас Шевченко. Серед них 24 роки перебував у кріпацтві, 10 – на засланнях, а всі інші – під наглядом жандармів.

Хоровий колектив ансамблю «Бойківщина» виконав «Заповіт». «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!». Ці слова великого поета вісім років тому були підхоплені мільйонами українців у всьому світі, які піднялися проти нових спроб загнати нащадків Шевченка в ярмо. Велич Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам свою національну гідність і необхідність боротися за відновлення незалежної Української держави.

На завершення урочистостей хор виконав духовний гімн «Боже великий, єдиний».

Марта ІЛЬНИЦЬКА. Фото автора.