Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

Улюблена робота та лад у родині – це щастя!

Разом з весною приходить до нас велике свято – Міжнародний жіночий день 8-го Березня. В цей час на сторінках нашої газети ми публікуємо матеріали про славних трудівниць і берегинь родинного вогнища.

Саме такою є Надія Іванівна Гарасим.

Їй, фаховій бібліотекарці біблі­отеки – філії с. Плав’є-Бринівка Козівської ОТГ, яка не зраджує своїй професії з 199З року, при­свячуємо нашу розповідь.

З раннього дитинства люби­ла читати книги. Та то й не див­но, адже її мама Єва Федорівна Блистів очолювала в селі біблі­отеку 43 роки. Отож всім своїм дітям привила велику любов до читання. А книгу в родині з дав­ніх-давен вважали та вважають неоціненним скарбом.

– Наймолодша донька Єви Федорівни навчалася в Дрого­бицькому університеті на факуль­теті Менеджменту. З невідомих причин виш закрили, отож і ви­рішила, як мама, стати бібліо­текаркою. Закінчила самбірське культурно-освітнє училище – і до праці. Майже 28 років Надія Іва­нівна трудиться сільською біблі­отекаркою. За цей час заслужила повагу серед односельчан-чита­чів. Старанна, ввічлива, комуні­кабельна, інтелігентна та добро­зичлива. Вміє працювати з людь­ми. Завдячуючи їй, книгозбірня в Плав’є-Бринівці була, є і зали­шається інформаційним та духо­вним центром села, – каже се­кретар Козівської сільської ради Михайло Богданович Арендач. – І хоча бібліотека має невеликі книжкові фонди, але вони є ко­рисними для громадян… А ще варто сказати, що бібліотекарка, про яку мова, – чудова донька, дружина, мати й сестра. Вона і її сім’я в селі слугують добрим прикладом для наслідування.

Вчителі місцевої школи зазна­чають, що книгозбірня є першим помічником школи в проведенні інтелектуальних, розважальних, пізнавальних та тематичних за­ходів. Спільно з Надією Іванів­ною організовують виховні годи­ни до пам’ятних дат визначних людей та різних свят і урочистос­тей, наприклад, до Дня Собор­ності України, пам’яті політика В’ячеслава Чорновола та інших.

От і нещодавно школярі зі сво­єю вчителькою історії Любов’ю Василівною Блистів завітали в бібліотеку, щоб ознайомитися з літературою виставки, присвя­ченої Героям України, Героям Небесної сотні. Бібліотекарка й вчителька розповіли дітям про сміливість українців, які відда­ли своє життя на Майдані в Ки­єві, взявши участь у національ­но-патріотичних протестах про­ти корупції й відстоюючи демо­кратичні права та європейський вектор зовнішньої політики Укра­їни. Згадали мужнього земляка, Героя України, Героя Небесної сотні Олега Ушневича, який мрі­яв про щасливе майбутнє укра­їнських дітей і прибув на Май­дан обстоювати бажання наро­ду жити у вільній демократичній державі, де поважають права й свободу людини та її вибір. Ді­зналися, що Революція Гіднос­ті в Україні стала символом па­тріотизму та своєрідним епіцен­тром кардинальних змін та куль­турних і соціальних перетворень.

– Після таких заходів шко­лярі якомога частіше мають ба­жання взяти в бібліотеці книжку, щоб детальніше ознайомитися з подіями, про які йшлося на за­ході, – зазначає Надія Іванівна.

Цього року ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Бібліотекарка не стоїть осторонь пошанування великої письменниці. Оформлено чудову виставку-презентацію збірок
поетеси для дітей і дорослих.

Користувачі з великим за­цікавленням знайомляться з її творами. Незабутньою залиши­лася для школярів зустріч у бі­бліотеці, на яку вони прийшли з вчителькою зарубіжної літера­тури та української мови Люд­милою Іванівною Михайлович. Студентка університету «Львів­ська політехніка» Наталія Бугрій та учень місцевої школи Михай­ло Сорочинець читали вірші Лесі Українки. Бібліотекарка зробила екскурс сторінками життя й ді­яльності поетеси, після чого від­булася щира бесіда про авторку «Лісової пісні».

Бібліотекарі вважають, що по­пуляризація історії рідного краю є одним із основних чинників бі­бліотеки. Тому, на чільному міс­ці тут, – книги з історії Украї­ни. Серед них – «Село Плав’є: погляд крізь віки», що подару­вав бібліотеці автор-земляк, кра­єзнавець, історик Михайло Бог­данович Арендач. Книга є дуже затребуваною. Нею часто корис­туються вчителі, учні та студен­ти…

Знаємо, що славиться Плав’є не лише чудовими працівника­ми, співаками та музикантами. Є тут і свої поети. Великою по­пулярністю серед читачів корис­тується авторська збірочка вір- шів Ірини Скільської «Мелодія Душі». На бібліотечних посидень­ках користувачі залюбки чита­ють її поезію.

– Професіонал бібліотечної справи, старанна, добра, відпо­відальна, творча й активна, – відгукується про Надію Іванів­ну директорка Сколівської ЦБС Галина Максимівна Дольна. – В її книгозбірні завжди чисто й затишно, книги розміщені в належному порядку. Бібліоте­карка тепло й привітно зустрі­чає користувачів та ставиться до них із особливою повагою. Вміє знайти контакт із малими, юни­ми, молодими й старшими від­відувачами. Дбає про збережен­ня книжкового фонду. Виховує культуру читання. Пишаємося та­кими бібліотекарями. Повірте, завдячуючи їм, маємо в наших селах живий зв’язок між людь­ми та книгами.

І хоч сьогодні, через мізер­не надходження літератури, сіль­ські бібліотеки переживають не кращі часи, але вони виконують своє соціальне призначення. Чи­тачі потребують нових книг. Бі­бліотекарі виступають справжні­ми захисниками прав населення на доступ до розмаїтої літерату­ри та інформації. Надія Іванів­на, буває, сама купує книги, які є цікавими для її читачів. Як і більшість сільських бібліотека­рів, вона, за мізерну зарплату, працює в бібліотеці, яка є не­величким осередком збереження історії села та краю, національ­ної культури, народних традицій і звичаїв. Свою роботу любить над усе. Ми вже зазначали, що має добру наставницю – свою маму, яка 43 роки працювала бібліотекаркою. Єва Федорівна, незважаючи на свій поважний вік, і зараз любить книги. Не­щодавно уже вкотре прочитала твір Ольги Кобилянської «У не­ділю рано зілля копала». Всі її діти, Василь, Іван, Люба, Віра й Надія, захоплюються читанням. Хоч давно стали дорослими, та любов до книги, прищеплена ма­мою, не пропала досі. Василь в дитинстві та юності «прочитав всі книги з маминої бібліотеки».

– В наш час світ заполонив Інтернет, та, переконана, що ста­тус книги ніщо не може скасу­вати. Бібліотеки є тим місцем, де зберігається потрібна інфор­мація від початку писемності до сьогодні. Ще наші предки з ве­ликим ентузіазмом створювали при «Просвіті» хати-читальні, на­ступниками яких стали бібліоте­ки. Сучасна людина повинна йти в ногу з часом – читати книги й вміло користуватися комп’ютером, – зауважує Галина Максимівна.

Але не однією роботою живе людина. Надія Іванівна разом із чоловіком Миколою Михайло­вичем виховали двох гарних ді­тей – доньку Христину та сина Ігоря. Вони вже здобули освіту й працюють у Львові.

Також, як майже кожна сіль­ська родина, сім’я Гарасимів має домашнє господарство. Залюбки тут доглядають за худобою та пти­цею. Надія Іванівна гарно готує. А ще в родині панують взаємо­повага та взаєморозуміння. На Святвечір, Великдень, ювілейні уродини всі люблять приїжджа­ти до отчого дому, в Плав’є, де їх завжди щиро зустрічають ста­рійшина роду Єва Федорівна та Надія Іванівна з чоловіком Ми­колою Михайловичем. Тоді столи вгинаються від смачних частун­ків, які готують вмілі господи­ні. Не обходиться без пісні. За­вжди є місце приємним розмо­вам і спогадам. Згадують бать­ка, Івана Олексійовича, якого, на жаль, вже нема серед живих. Також кожен розповідає про себе та своїх дітей… Варто відзначи­ти, що найбільшим багатством Єви Федорівни є її п’ятеро дітей, дванадцять онуків та три правну­ки. Радіє за них, бо успадкували від сім’ї найкращі людські якос­ті. Велика дружня родина живе в злагоді, любові та повазі. Це прислів’я саме про них: «Щас­ливий той, хто щасливий удо­ма й на роботі». Діти, онуки та правнуки поважають маму, ба­бусю й прабабусю Єву Федорів­ну, вклоняються її життєвій му­дрості, любові до людей і бага­тому досвіду.

Ми вітаємо Надію Іванівну, її маму Єву Федорівну, доньку Христину та всіх жінок і дівчат великої родини з Міжнародним жіночим днем та бажаємо міц­ного здоров’я, наснаги, успіхів у задуманому, здійснення мрій, надій і многая літа! Хай доля буде до них прихильною та нехай бе­реже їх Господь!

Світлана ФЕДЕВИЧ.