Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

Тустань відкриває унікальні можливості для місцевих мешканців і туризму

Унікальна екосистема Тустані – максимум можливостей для місцевих мешканців

З кожним днем світ змінюється, набуває нових обрисів, сучасного вигляду, і, нерідко, в гонитві за часом ми втрачаємо безцінне – нашу культурну спадщину, пронесену крізь століття. Створити унікальну екосистему та втілити в ній неймовірний глибинний задум – це основна мета команди Тустань.

Професійній команді одно­думців вдалося об’єднати вла­ду, місцеву громаду та підприєм­ців задля розвитку туристичного потенціалу Тустані. Мабуть, за­вдячуючи такій спільній роботі, вона й стала особливою екосис­темою, в якій кожен несе відпо­відальність за культурно-історич­ну спадщину, бо якби не було її, не з’явилися б і потоки турис­тів. Крім того, це ще й відкриває можливість для місцевих меш­канців активно розвивати влас­ну справу.

Як можна долучитися та ре­алізувати себе? На що сьогод­ні є запит туристів? Які світо­ві практики схожих екосистем? На всі ці запитання й дає від­повіді «Дослідження потенціа­лу сталого розвитку туристич­ної дестинації Тустань на основі культурної спадщини», проведе­не в 2020 році експертами за під­тримки Українського культурно­го фонду. Як переконана Оксана Фітель, експертка проєкту, важ­ливо, щоб місцеві мешканці від­чували себе залученими. Варто запрошувати їх на звітні збори, представляти майбутні проєкти. Людям необхідно, щоб на їхню думку зважали. Можна залуча­ти громаду в ролі консультантів, аби в них з’явилася ініціатива. Тішить, що, попри дрібні розбіж­ності, збігається візія в органів самоврядування, управління ту­ризму, громади та команди Тус­тані. За статистикою, лише в 2019 році заповідник відвідало понад 150 тисяч людей. Їх приваблю­ють фестивалі, сама пам’ятка та численні атракції. Зростає потік туристів і завдяки розвитку інф­раструктури, благоустрою тери­торії, відремонтованій дорозі та промоції. Усе це відкриває нові можливості для підприємців та громади.

«Проте, місцеві мешканці не сповна використовують потен­ціал Тустані. Ми це побачили за підсумками нашого дослідження, яке проводили в кілька етапів. Найперше, вивчали статистичні дані та публікації, також проводи­ли глибинні експертні інтерв’ю, спілкувалися з представниками органів влади, які пов’язані з ту­ризмом, а також – із підприєм­цями та місцевою громадою, об­говорювали туристичний потен­ціал і взаємодію між всіма заці­кавленими. Тобто йшлося про те, наскільки ефективною є співп­раця влади, громади, заповідни­ка й туристичних операторів, як громада взаємодіє з туристами та яка користь чи шкода від турис­тичних потоків. Також ми спіл­кувалися з громадою Урича, Під­городців і Сопота. Місцеві горя­ни мали можливість поділитися інформацією, як розвиток туриз­му відбивається на їхніх грома­дах і господарствах, де вони ба­чать своє місце в цих процесах, і чи вони готові долучатися», – каже експертка.

Результати показують, що гро­мада дуже позитивно ставиться до Тустані, але займає позицію спостерігача. Втім, готова наслі­дувати вдалі приклади та пиша­ється, що їхнє село розташоване біля такої визначної пам’ятки, про яку знають у світі.

Заповідник Тустань і розви­ток туристичної дестинації від­кривають для місцевих мешкан­ців нові можливості. Але для себе горяни ще не подолали певних бар’єрів, аби активно співпра­цювати. І це, недивлячись на те, що всі розуміють: якби не було Тустані, не було б дороги та освітлення.

Для підприємців команда Тус­тані проводила спеціальні тренін­ги та влаштовувала мандрівки за кордон, де можна було побачи­ти добрі приклади розвитку еко­музеїв та екосадиб і роботу ту­ристичних дестинацій на заса­дах сталості. Учасники тренінгів вважають, що в них таки відбу­лися світоглядні зрушення, коли побачили, як це працює за кор­доном. Тому захотіли реалізову­вати такі позитивні практики у себе в громаді. Отож саме будів­ництво підприємцями невелич­ких ресторанів чи садиб у селі є важливим позитивним чинником у розвитку Тустані. Дослідження засвідчує, що для них є особли­во важливим збереження автен­тичного природного ландшафту.

«У світі є такі екомузеї чи те­риторії, які розвиваються на за­садах сталого розвитку. До при­кладу, є вони в Японії, країнах Скандинавії, Канаді та Амери­ці. І та модель, яку обрала для себе Тустань, якраз відповідає світовим трендам живого еко­музею, екосистеми, коли грома­да є активно інтегрована в жит­тя туристичної дестинації, і коли розвиток відбувається органічно зі збереженням ресурсів. Тобто, коли це не шкодить природним, архітектурним та археологічним пам’яткам. Тустань – одна з пер­ших в Україні, яка взяла собі за приклад світову модель і розви­ток відбувається в правильному напрямку», – зазначає керівни­ця аналітичного дослідження.

До слова, як невдалий приклад збереження унікальності історич­ного об’єкта, підприємці нази­вають Східницю, зокрема її ха­отичну забудову, де втрачається автентика, доступ до природних ресурсів. Вони хочуть, щоб у них було інакше та дотримувався ба­ланс між підприємницькою ви­годою й збереженням пам’ятки. І що особливо важливо – нара­зі їм цей баланс вдається, хоча й існують певні загрози. Адже, з одного боку, місцеві цінують автентику, а з іншого – мають спокусу збудувати вищий бу­динок, розширити межі свого подвір’я. Тому зараз дуже важ­ливим і потрібним є те, чим за­ймається команда Тустані – до­тримання охоронних вимог щодо пам’ятки, зони забудови та об­меження. Так, згідно з опиту­ванням, 52% людей вважають, що вони потрібні, аби зберегти пам’ятку, а 23% – переконані, що вони зайві й мають право ко­ристуватися землею так, як вва­жають за потрібне. І тут ще один виклик для команди Тустані – це постійно комунікувати з гро­мадою та нагадувати, що якщо не буде пам’ятки, якщо забуду­ють місцевість так, що скель не буде видно, то ті всі можливос­ті для місцевих зникнуть.

«Зараз культурно-пізнаваль­ний туризм – на першому міс­ці в Україні, він має дуже вели­кий відрив від усіх інших ви­дів. Особливо це загострилося в час пандемії, коли активний ту­рист шукав для себе цікаві міс­ця тут. Щодо ночівлі, то готелям надають перевагу 47%, а садибам – 53%. Тобто більшість хочуть домашнього затишку. 43% опи­таних воліють везти додому на згадку крафтові цікаві продукти харчування: сири, ковбаси та ал­когольні вироби. А на другому місці – предмети ужиткового ха­рактеру: посуд, прикраси, кили­ми й вироби з дерева. Туристи під час опитування скаржилися, що в усіх туристичних локаціях представлені одноманітні, зде­більшого, китайські товари. А є запит на місцеві», – розповідає пані Оксана.

Тож безумовним є той факт, що громада може більше вико­ристовувати можливості Туста­ні. Адже саме завдяки заповід­нику тут з’явилося багато робо­чих місць і потенціал для сталого розвитку крізь призму культур­ної спадщини. Зберігаючи та роз­виваючи унікальну екосистему Тустані, варто враховувати сві­тові тренди, адже більшість ту­ристів хочуть місцевої їжі, нату­ральних продуктів, майстер-кла­сів народних ремесел, локальних виробів, оселитися у садибах, а не в готелях. І саме такі послу­ги можуть надавати мешканці.

Тустань – це той унікальний об’єкт, який лише починає роз­вивати свій безмежний потенці­ал, щоб вже невдовзі, спільни­ми зусиллями команди Тустані, влади та місцевих жителів, від­крити ще більше можливостей і показати всьому світу, що укра­їнське – в тренді!

Марія КРИЖАНІВСЬКА.