В подарунок від автора – цікава книга
Нещодавно ми відзначили Міжнародний день дарування книг. Ця чудова ініціатива запроваджена американкою Еммі Бродмур у 2012 році. Але добре знаємо, що ще до цього часу, з давніх-давен, в Україні модно було дарувати книги. Особливо ця традиція була поширена серед інтелігенції, студентів, гімназистів та школярів. І нині в домашніх бібліотеках можемо віднайти книги з підписами, подаровані колись бабусям, дідусям, батькам і навіть нам.
Приємно, що добрий звичай відроджується. Наприклад, напередодні Міжнародного дня дарування книг, шанувальниця історичної, краєзнавчої, наукової, довідкової та художньої літератури, директорка історико-краєзнавчого музею «Сколівщина» Тетяна Зінкевич отримала оригінальний подарунок для музею від заступника Стрийської районної ради, історика за фахом, кандидата історичних наук, захисника Вітчизни Михайла Галущака – його авторську роботу «За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та операції Галицької Армії у 1918- 1919 роках». Ця книга – унікальна. Поєднала наукове дослідження історії Галицької Армії та особистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на Донбасі в складі батальйону «Січ». Молодий вчений провів численні історичні паралелі у війні з Польщею століття тому й сучасною війною з Росією. Основою праці стала захищена кандидатська дисертація на тему «Військово-політична думка ЗУНР-ЗОУНР (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
– Ознайомившись із книгою, вкотре переконуємося, як вагомо мати свою державу. Усвідомлюємо, що кожен громадянин України повинен знати, що його моральне, матеріальне й фізичне існування може бути забезпечене тільки в незалежній Українській державі. Так вважає молодий вчений, історик, захисник Вітчизни, а сьогодні представник влади Михайло Галущак, – відгукується Тетяна Зінкевич та щиро дякує науковцю та урядовцю, патріотові рідної землі за його державницьку працю, високу національно-патріотичну позицію та ентузіазм! Зазначає, що нам є на кого рівнятися.
Я вважаю, що кожен, хто прочитає на 5 сторінці видання попереднє слово автора до читача «Як і чому з’явилася ця книга, або замість передмови», обов’язково захоче не лише взяти до рук книгу, а й прочитати та осмислити зміст написаного:
«У нас не було жодного покоління, яке б на свої очі не бачило війну.
Ми стараємося робити все для того, щоб уберегти від неї наших дітей та внуків.
Книга, яку тримаєте в руках, – це спроба переосмислити, з чого війни починаються та як у них перемагати, це намагання прокласти смислові містки між збройною боротьбою з Польщею 100 років тому та Росією в наш час; це пошук історичних паралелей, починаючи від окопів і закінчуючи владними кабінетами; це непересічна історія тих, хто змінює життя. Якби не війна, ймовірно, ця книга ніколи б не побачила світ. Після закінчення історичного факультету Франкового університету гадки не мав повертатися до історії як науки. Взяв диплом, перехрестився й пішов у світ широкий. Та, у вирі теперішньої російсько-української війни, обставини знову звели мене зі «вчителькою життя». Влітку 2015 року, під час зачистки Мар’їнки, коли смерть зазирала нам у вічі, несподівано пригадалося, висловлене на одній із лекцій, твердження нашого викладача Олега Павлишина, що Галицька Армія, перебуваючи на Наддніпрянщині, поважала приватну власність. Спостерігаючи за людьми, які не знали, солдати якого війська заходять до їхнього обійстя разом із першими променями сонця, мимохіть майнула ще й згадка про обставини нашої визвольної боротьби в ХХ столітті, коли ніхто не був певен, якими словами вітати тих, хто стукав у двері. Тоді виразно усвідомив, що опинився в становищі, про яке неодноразово чув або читав. Склалося враження якогось дежавю».
Зустрічі директора нашого музею Тетяни Зінкевич із письменниками, істориками, етнографами та краєзнавцями завжди є цікавими й плідними. Цього разу музей, а значить і чимало його шанувальників, отримали в подарунок унікальну книжку сучасного молодого автора Михайла Галущака. Ознайомившись з нею, можуть знайти вичерпну відповідь на чимало питань історичної проблематики.
Світлана ФЕДЕВИЧ.
