Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

В подарунок від автора – цікава книга

Нещодавно ми відзначили Міжнародний день дарування книг. Ця чудова ініціатива запроваджена американкою Еммі Бродмур у 2012 році. Але добре знаємо, що ще до цього часу, з давніх-давен, в Україні модно було дарувати книги. Особливо ця традиція була поширена серед інтелігенції, студентів, гімназистів та школярів. І нині в домашніх бібліотеках можемо віднайти книги з підписами, подаровані колись бабусям, дідусям, батькам і навіть нам.

Приємно, що добрий звичай відроджується. Наприклад, напередодні Міжнародного дня дарування книг, шанувальниця історичної, краєзнавчої, науко­вої, довідкової та художньої лі­тератури, директорка історико-краєзнавчого музею «Сколівщи­на» Тетяна Зінкевич отримала оригінальний подарунок для му­зею від заступника Стрийської районної ради, історика за фа­хом, кандидата історичних наук, захисника Вітчизни Михайла Га­лущака – його авторську робо­ту «За пів кроку до перемоги. Військове будівництво та опера­ції Галицької Армії у 1918- 1919 роках». Ця книга – унікальна. Поєднала наукове дослідження історії Галицької Армії та осо­бистий досвід автора, здобутий під час сьогоднішньої російсько-української війни на Донбасі в складі батальйону «Січ». Моло­дий вчений провів численні іс­торичні паралелі у війні з Поль­щею століття тому й сучасною війною з Росією. Основою пра­ці стала захищена кандидатська дисертація на тему «Військово-політична думка ЗУНР-ЗОУНР (листопад 1918 – липень 1919 рр.).

– Ознайомившись із книгою, вкотре переконуємося, як вагомо мати свою державу. Усвідомлює­мо, що кожен громадянин Укра­їни повинен знати, що його мо­ральне, матеріальне й фізичне іс­нування може бути забезпечене тільки в незалежній Українській державі. Так вважає молодий вче­ний, історик, захисник Вітчиз­ни, а сьогодні представник влади Михайло Галущак, – відгукуєть­ся Тетяна Зінкевич та щиро дя­кує науковцю та урядовцю, па­тріотові рідної землі за його дер­жавницьку працю, високу наці­онально-патріотичну позицію та ентузіазм! Зазначає, що нам є на кого рівнятися.

Я вважаю, що кожен, хто прочитає на 5 сторінці видан­ня попереднє слово автора до читача «Як і чому з’явилася ця книга, або замість передмови», обов’язково захоче не лише взя­ти до рук книгу, а й прочитати та осмислити зміст написаного:

«У нас не було жодного покоління, яке б на свої очі не бачило війну.

Ми стараємося робити все для того, щоб уберегти від неї наших дітей та внуків.

Книга, яку тримаєте в руках, – це спроба переосмислити, з чого війни починаються та як у них перемагати, це намагання прокласти смислові містки між збройною боротьбою з Польщею 100 років тому та Росією в наш час; це пошук історичних пара­лелей, починаючи від окопів і закінчуючи владними кабінета­ми; це непересічна історія тих, хто змінює життя. Якби не ві­йна, ймовірно, ця книга ніко­ли б не побачила світ. Після за­кінчення історичного факультету Франкового університету гадки не мав повертатися до історії як науки. Взяв диплом, перехрестив­ся й пішов у світ широкий. Та, у вирі теперішньої російсько-укра­їнської війни, обставини знову звели мене зі «вчителькою жит­тя». Влітку 2015 року, під час за­чистки Мар’їнки, коли смерть за­зирала нам у вічі, несподівано пригадалося, висловлене на од­ній із лекцій, твердження нашо­го викладача Олега Павлишина, що Галицька Армія, перебуваю­чи на Наддніпрянщині, поважа­ла приватну власність. Спосте­рігаючи за людьми, які не зна­ли, солдати якого війська захо­дять до їхнього обійстя разом із першими променями сонця, ми­мохіть майнула ще й згадка про обставини нашої визвольної бо­ротьби в ХХ столітті, коли ніхто не був певен, якими словами ві­тати тих, хто стукав у двері. Тоді виразно усвідомив, що опинив­ся в становищі, про яке неодно­разово чув або читав. Склалося враження якогось дежавю».

Зустрічі директора нашого му­зею Тетяни Зінкевич із письмен­никами, істориками, етнографа­ми та краєзнавцями завжди є ці­кавими й плідними. Цього разу музей, а значить і чимало його шанувальників, отримали в пода­рунок унікальну книжку сучасно­го молодого автора Михайла Га­лущака. Ознайомившись з нею, можуть знайти вичерпну відпо­відь на чимало питань історич­ної проблематики.

Світлана ФЕДЕВИЧ.