Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

Божественні й мудрі вчителі Церкви

Свято Трьох Святителів святкується щорічно православними та греко-католиками 12 лютого за юліанським календарем. В цей день вшановується пам’ять трьох великих ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: св. Василія Великого, св. Григорія Богослова і св. Івана Золотоустого.

В Україні свято відоме як свя­то Трьох Святителів. Три отці – ієрархи-святителі, які вшанову­ються в день свята, – провідні вчителі віри, святості й науки Христової Церкви. Вони переда­ли чисту віру Нікейського Собо­ру, пояснили догмати про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію. Крім того, двоє з них є авторами Божествен­ної літургії (літургія Івана Золо­тоуста відправляється щонеділі і на свята, літургія Василія Вели­кого – в особливих випадках).

Всі вони жили в четвертому столітті –золотому віці християнської віри. Св. Василій і св. Григорій – сини славної Каппадокії, що в Малій Азії, друзі і майже однолітки. Св. Іван Золотоустий – з Антіохії, він молодший за них на 20 років.

Василій Великий (329-379 рр., Кесарія Каппадокійська, нині м. Кайсері, Туреччина) – святий, архієпископ Кесарії Каппадокій­ської в Малій Азії, визначний цер­ковний діяч, один із Отців Церк­ви та найшанованіших святих.

Його батьки і його діди – ви­значні патриції, заслужені і впли­вові люди в суспільстві. Св. Ва­силій з дитинства мав надзвичай­ні здібності, кмітливість, велике прагнення до знань. Заможне по­ложення батьків відкрило йому дорогу до найвищих і найславні­ших шкіл і викладачів того часу.

«Його риси і статура, його струнка постать, розумне облич­чя, кмітливість, серйозна пове­дінка – свідчили про його шля­хетне походження. Цілеспрямо­ваність його характеру обеззбро­ювала його ворогів і прихиляла приятелів», – зазначав англій­ський історик Ф. Форвар.

Митрополит Андрей Шеп­тицький у вступі до «Аскетич­них Творів Св. Василія Велико­го» каже про нього: «Василій – це чоловік всебічно розвинутий у всіх напрямках тодішньої науки, знаменитий проповідник, незрів­няний знавець Святого Письма, знаменитий догматик та поле­міст у боротьбі проти єресі Арі­анізму». Св. Василій від дитин­ства аскет і великий богослов. Як архієпископ Кесарії у Кап­падокії, він проявив себе як обо­ронець святої віри, гарний орга­нізатор, хороший оратор-пропо­відник, письменник, реформатор Богослужіння і Святої Літургії, опікун сиріт та убогих, законо­давець монашого життя в мо­настирях. За його заслуги свя­та Церква дала йому титул Ве­ликого. Його пам’ять відзначає наша Церква в день його смер­ті 1(14) січня.

Святий Григорій Богослов, Гри­горій Назіанський (нар. близько 330 р. – пом. близько 390 р.) – великий християнський святий, візантійський богослов і ритор, один із отців Церкви, єпископ Назіанза і Сасима, Константи­нопольський Патріарх.

Його батько, також на ім’я Григорій, був єпископом у На­зіянзі в Каппадокії. Ще до його народження, його побожна мати Нонна дала обітницю віддати ди­тину на служіння Богу. Вруча­ючи синові Святе Письмо, вона сказала: «Як обіцяла, приношу тебе Богу, тож сповни моє ба­жання. Ти народився унаслідок моїх молитов. І за це тепер молю­ся, щоб ти був досконалий. Вру­чаю тобі, мій сину, цей дорого­цінний скарб, орудуй ним через ціле своє життя, а в майбутньо­му отримаєш ще більші блага».

Як св. Василій так і св. Григо­рій здобув вищу освіту. По доро­зі до Афін, його корабель в морі потрапив у шторм. Він тоді ще не був похрещений, і у страху перед тим щоб не померти не­хрещеним, він склав обітницю, якщо він врятується, то присвя­тить себе служінню Богу.

В Афінах зустрів св. Василія, вони стали кращими друзями на все життя. Про їхнє життя в Афі­нах він коротко каже: «Ми знали тільки дві дороги: одну до хра­му на молитву, а другу до шко­ли на науку». Його батько, що тоді вже був єпископом, висвя­тив його на священника, а піз­ніше св. Василій призначив його єпископом Сазіми. Св. Григорій через кілька років став архієпис­копом Константинополя.

Він відзначився як доскона­лий проповідник, проповіді Гри­горія – це мистецькі перлини ри­торики. Догмат про Святу Трій­цю Св. Григорій кладе в осно­ву християнської релігії. За свої богословські досягнення дістає звання Богослова. Візантійці на­зивали його християнським Де­мосфеном. Пам’ять його смерті святкуємо 7 лютого.

Іван Золотоустий, також Йоан/Іоан Золотоуст (нар. 347, Анті­охія – пом. 14 вересня 407 р., Комани Понтійські) – святий, один із засновників Константи­нопольського патріархату, патрі­арх Константинопольський, все­ленський учитель, блискучий ора­тор, адвокат і релігійний поле­міст, надзвичайна за колоритом постать, яка виділяється серед низки непересічних мислителів й проповідників східнохристи­янської Церкви. Почесні титули: «вселенський учитель» і «золото­устий»; останній титул – офіцій­но закріплений Церквою на Хал­кідонському соборі у V сторіччі та отриманий святим за надзви­чайне красномовство. Понині у церквах правиться літургія Іва­на Златоустого.

Народився в великому місті Антіохія. Тривалий час виявляв себе, як активний і побожний священник і невтомний пропо­відник. Проповідь була важли­вою частиною його життя і душі. Своїми проповідями він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях дає гарне по­яснення великої частини Свя­того Письма, Старого й Нового Заповіту. За свої палкі і надиха­ючі проповіді він отримав назву Золотоустий. Завдяки своїм світ­лим талантам він став архієпис­копом Константинополя. До нас дійшло близько 800 його пропо­відей, книга про священство та багато листів.

На території сучасної Укра­їни ще в княжі часи його про­повіді знали всі. Збірник кня­зя Святослава з 1033 року міс­тить у собі витяги з творів Івана Золотоустого, Василія Велико­го, Григорія Богослова, Афана­сія Великого, Григорія Місько­го й інших.

Пам’ять Івана Золотоустого відзначаємо два рази в році: день його смерті 13 листопада (26 лис­топада) і перенесення його мо­щів 27 січня (9 лютого).

Богослужіння оспівує і про­славляє Трьох Святителів за їхню гарячу любов до Бога і ближ­нього, їх непохитну віру, зна­чення для Святої Церкви, світ­лі чесноти, Божу мудрість та за­ступництво.

Підготувала

Марта ІЛЬНИЦЬКА.