Приватне підприємство ІПМЦ "Бойківська Думка"

Завадка – Історія

.

     Перша згадка про село датована 1538 роком під назвою Ільничок. Воно належало до Ільницького повіту Самбірської королівської економії. Раніше село було розташоване в іншому місці. Далеко за два кілометри від села є урочище під назвою «Селище». В урочищі є місце, яке називається Церквище. Документальних достовірних відомостей про причини переміщення села немає. Побутує правда серед жителів села легенда, що колись здійнявся ураган, який зірвав дах церковної дзвінниці і переніс за річку. На місці падіння даху дзвінниці люди побудували нову церкву, а навколо неї заснували село, яке названо Завадкою, бо «перемістилося за воду».

     Село розташоване 715 метрів над рівнем моря. Розкинулось по обидва боки річки Завадка. В річку впадає ліва притока річки Довжанка. Сама річка Завадка є правою притокою річки Стрий. В західній частині села знаходиться гора Клива висотою 900метрів. Грунти в Завадці пісковинні і підзолисті, дуже зволожені, особливо на Селищах.

     Жителі села з давніх часів займалися землеробством, скотарством. Найбільше сіяли овес, що був основним харчовим продуктом для людей і корм для тварин. Особливе місце серед сільськогосподарських культур  займало також жито. Воно крім хліба давало головний покрівельний матеріал для жилих господарських будівель. Значне місце в господарстві села займало вівчарство. Овець випасали чабани на полонинах. Великої рогатої худоби селяни  тримали мало

    Село мальовниче, розташоване між горами Клива і Гребля.

      Церква побудована в 1857 році і є архітектурною пам’яткою місцевого значення. Після ремонту церкви втратила бойківський стиль. В селі знаходиться деканат, до 1919 року деканом був отець Омелян Вахнянин.

     В 1892 році була заснована двокласна школа. В 1935 році в селі збудували чотирикласну школу. Вчителькою була пані Пруц уродженка Самбірщини і її чоловік був у церкві дяком.

     У Завадці знаходиться меморіальний комплекс воїнам Австро-Угорської імперії, які загинули під час першої світової війни. Бої проходили на горі Клива між російськими і австрійськими військами. Багато жителів Завадки воювали на стороні Австро-Угорщини. Більшість із них загинули або були поранені.

     В 1908 році в Завадці побудували вузькоколійну залізницю. Сюди їздив паровоз. Вузькоколійка виводила ліс із навколишніх сіл до Європи. Селяни, які мали гроші чіпляли пасажирський вагон і їздили в Турку на базар, хто не мав грошей ходили пішки в Турку.

     До війни в Завадці проживало 16 сімей євреїв, більшість із них були бідними. Жид Меїр, а в селі його називали Майорко, торгував лісом. Євреї  вязали, вікна склили, мали корчми. В корчмах пропивали селяни свої землі і майно. Євреї мали свою синагогу, яку селяни називали жидівська божниця. Під час війни німці знищили всіх євреїв Завадки .     У вересні 1939 року село зайняли більшовицькі війська. Нова влада відразу ж начала переносити на Галицький грунт соціально-економічні експерименти, 

випробувані за роки більшовицької влади в СРСР. Почалася організація колгоспу. Село було поділено на дві частини. В одній належно організували колгосп ім. Паризької комуни в 1940році, а в другій де було більш заможних господарів залишили одноосібників. В колгосп забрали всю робочу силу і частину продуктивної худоби, весь основний сільськогосподарський реманент.

     Розпочалися переслідування національно-свідомих українців. Методи були різні: арешти, звільнення з виборних посад в органах місцевої влади, виселення на Сибір з конфіскацією майна. Взимку 1940 року було виселено Марочканича Йосипа Федоровича , тільки за те, що він за часів Польщі був лісником.

     Під час війни СРСР з гітлерівською Німеччиною відступаючі більшовицькі війська та енкаведисти намагалися знищити людей, які на їх думку, можуть стати прихильниками німців. В той час не багато жителів села, бо встигли піти в ліс.

     Ще у період панування Польщі була група сформована повстанців – вихідців із села, яку очолював Роман Васильович Каргут.

     Після 30 червня 1941року почалися переслідування членів ОУН. У відповідь на німецькі утиски молодь йшла в ліси і поновлювала ряди повстанців. Загін самооборони, в якому було багато вихідців із села, проводив бойову в районі гори Шебеля.

     Його учасників вислідив німецький лісник Шторган і доніс в гестапо. Німці організували облаву. В сутичці загинув Меделян Юрій Матвійович. Інших учасників: Русина Дмитра Івановича, Хомина Пилипа Мироновича

було схоплено і після жорстоких катувань розстріляно в м. Дрогобич.

     Українська Повстанська Армія вела боротьбу проти німецьких загарбників та більшовицьких партизан. Так влітку 1944року в районі сіл Росохач – Завадка – Риків було розгромлено більшовицький загін  Шукаєва.

     Восени 1944року після підступу німецької  армії більшовики влади розпочали мобілізацію жителів села на фронт. Багатьох мобілізувати на фронт не вдалось, бо значні частини селян боролися в УПА. Все ж було мобілізовано Вадюна Дмитра Олексійовича, Марочканича Івана Онуфровича, Самара Якима Даниловича, Русина Луку Антоновича, Дудурича Федора Олексійовича, Остини Павла Івановича. Загинули в перші тижні перебування на фронті Русин Лука і Остин Павло. Інші повернулися додому з важкими ранами.

     Більшовицька влада запровадила на селян тяжкі побори. Важким тягарем для селян була «добровільна» позика.

     У відповідь на утиски і репресії більшовицької влади починалась боротьба УПА, яка другій половині 40 років перебазувалася в основному в Карпати.

     У 1949 році героїчною смертю загинув Каргут Роман Васильович. Перебуваючи неподалік від села він був оточений групою енкаведистів в урочищі Млаковини. Щоб не потрапити в полон він застрелився з автомата. Тіло його відвезли в тодішній районний центр с.м.т. Бориня і там поховали.

    Великих баз УПА  в районі села не було. Знайдено, правда, під горою Кичера  криївку-землянку глибиною чотири метри і шириною три метри.

     Після другої світової війни і в с.Завадці відкрили семирічну школу.

     В 1957 році була відкрита середня школа. Тут вчились діти із Задільська, Довжок, Кривого, Росохача, Мити, Сухого Потока.

     Радянська влада закривала церкви. А в Завадці  завжди була діюча церква  Святого Архистратига Михаїла.

     Лікарню закрито, першу лікарську допомогу  можна отримати в амбулаторії.

В 70-х роках 20 століття населення Завадки становило 900 чоловік. В школі навчалось 300 дітей в дві зміни.

     Кількість жителів в 2014 році становить 659 чоловік. В школі навчається 98 учнів.

     В селі діє сільська рада, церква,  лікарська амбулаторія, аптека, пять продовольчих магазинів. До недавна кожної середи була торговиця, тут приїжджали жителі навколишніх сіл за потрібним товаром.

     В 2007 році побудована типова школа IIIIступеня.

     Тричі на день їздить рейсовий автобус Львів – Стрий.

Легко добратися в районний і обласний центр.